Як запобігти інфекційним  хворобам.

1. Повсякденна гігієна
Велика кількість інфекційних хвороб можна уникнути, якщо виконувати елементарні правила гігієни. Наприклад, треба мити руки перед їжею. Це ж дуже просто, але якщо нехтувати ці заходом, то з руками в шлунково-кишковий тракт потрапить інфекція і виникне хвороба. Наприклад, гепатит А або дизентерія. Якщо нехтувати загальними гігієнічними заходами у вигляді прийняття душу або візиту в лазню, то може виникнути інфекційна проблема з шкірними покривами.

2. Спосіб життя
Ослаблений неправильним харчуванням і нездоровими надмірностями людський організм не зможе чинити опір мікроорганізмів, які, подолавши імунний бар’єр, викликають захворювання. Тому так важливим є режим харчування і повноцінні продукти, які людина їсть. Важливе значення мають шкідливі звички, які негативно впливають на імунітет.

3. Фізична активність
Треба рухатися – активно і регулярно. Якщо постійно лежати на дивані і не мати ніякої фізичного навантаження, то це обов’язково обернеться зниженням захисних сил організму. Інфекція швидко скористається цією можливістю.

4. Регулярні заходи щодо підвищення імунітету
Особливо це важливо для тих людей, у яких вже ослаблений імунітет і є ризик захворіти. Як правило, в міжсезоння необхідно приймати вітамінно-мінеральні комплекси, які посприяють зміцненню здоров’я. Біологічно активні речовини, необхідні людині, краще приймати окремо, а не у вигляді полівітамінів, де зібрано велику кількість в одній таблетці. Зазвичай відмінно засвоюються організмом, і значно корисніше препарати, в яких не більше 2-3 активних речовин. Не слід забувати про рослинних иммуномодуляторах, регулярне використання яких дозволить забути про банальні респіраторних інфекціях.

5. Уникати контактів з хворими людьми
Ця профілактична міра актуальна в період епідемії, коли лише один чих хворого вірусною інфекцією людини в залі кінотеатру, може стати причиною широкого розповсюдження інфекції. Тому лікарі під час епідемічного спалаху завжди говорять про необхідність уникати великих скупчень людей. Зокрема, при підвищенні ризику інфікування не бажано відвідувати виставки, концерти, кінотеатри та інші заходи, де завжди багато людей. Треба пам’ятати, що небажано відвідувати родичів у лікарні в епідемію вірусних інфекцій, особливо, якщо оголошений карантин.

6. Обробка їжі
Через їжу можна отримати інфекцію, тому заходи профілактики інфекційних захворювань повинні включати якісну обробку харчових продуктів. Буває, що деякі господині, коли готують котлети або пельмені, пробують сирий м’ясний фарш на смакові якості. Але навіть цієї невеликої кількості сирого м’яса вистачить, щоб інфекційні агенти проникли в людини. Не варто нехтувати нормальної підготовкою овочів і фруктів: перед вживанням слід ретельно мити ці продукти харчування.

7. Кип’ятіння води
Чиста вода є далеко не скрізь, особливо в містах. Краще завжди використовувати для пиття кип’ячену воду. Або пити бутильовану воду, щодо якої є впевненість у тому, що вона чиста. Якщо вдуматися, то в казці про козеня йдеться про ризик захворіти, коли Оленка забороняє пити воду з калюжі.

8. Домашні тварини
Це прекрасно, коли вдома є домашній улюбленець. Але не потрібно забувати про те, що тварини є переносниками деяких видів мікроорганізмів. Погравши з кішкою, не забувайте мити руки, тому що через спілкування з домашнім вихованцем можна отримати токсоплазмоз, що не дуже добре, особливо для вагітних жінок.

9. Комахи
Деякі комахи здатні бути переносниками інфекції. В цьому плані найбільш небезпечні мухи і кліщі, хоча не варто недооцінювати небезпеку клопів і тарганів. Зокрема, мухи переносять на лапках мікроби, що викликають кишкові інфекції, а кліщі в літній сезон здатні при укусі передати віруси кліщового енцефаліту.

10. Гризуни
Ці милі маленькі пухнасті тварини може передати людині дуже небезпечні інфекційні хвороби. Наприклад, через мишей людина може захворіти геморагічної лихоманки з нирковим синдромом.

11. Вакцинопрофілактика
Багато інфекційних хвороб можна запобігти, якщо вчасно створити спеціальну захист в організмі. Від більшої частини хвороб вакцини ставляться ще в дитинстві. А про деяких слід подбати самому. Наприклад, вагітним жінкам дуже небажано хворіти на краснуху. Тому перед вагітністю треба обстежитися на предмет наявності захисних антитіл до вірусу краснухи, та при їх відсутності зробити щеплення. Для туристів, охочих відвідати Африку, дуже актуальна вакцинопрофілактика тропічних інфекцій.

Мікроби всюди. Вони здатні викликати важке захворювання у людини, і в більшості випадків лише профілактичні міри можуть запобігти це.

 

Що таке грип?

Це – гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини переважно через кашель, чхання або ж близький контакт. Захворіти грипом може будь-хто і у будь-якому віці.

Симптоми грипу виникають раптово і можуть тривати від кількох днів до кількох тижнів. За перших симптомів звертайтеся до лікаря.

 Якими є симптоми грипу?

Помітними:

  • висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів;
  • лихоманка;
  • головний біль;
  • ломота у м’язах і суглобах;
  • загальна слабкість;
  • втрата апетиту, можливо, нудота;
  • кашель, що може тривати більше двох тижнів.

Як від нього вберегтись?

Найкращий спосіб – щорічне вакцинування від грипу. Вакцинація знижує ризик захворіти на грип і попереджає виникнення важких ускладнень хвороби.

Коли потрібно робити вакцинацію?

Вже можна. У Міністерстві охорони здоров’я України пояснюють: вакцинуватися бажано у вересні-жовтні, до того, як почнеться циркуляція вірусів грипу. Тоді в організму встигне виробитися імунітет і достатня кількість захисних антитіл.

Щеплення можна робити і пізніше, навіть якщо уже зафіксовано сезонні спалахи грипу.

 Які існують вакцини?

Цього року українцям будуть доступні дві вакцини проти грипу: "Джісі Флю" (Південна Корея) та "Ваксігрип Тетра" (Франція). Обидві якісні та безпечні.

Обидві вакцини – це так звані спліт-вакцини, що означає розщеплений вірус. Чим вони відрізняються? Перша вакцина захищає від трьох вірусів грипу, так звана тривалентна вакцина. Вона південнокорейська. Друга – вперше з’явилась цього року в Україні, але такі вакцини раніше використовувались і в США, і у Франції, у багатьох інших країнах світу, це не є якась нова вакцина. Вона захищає від чотирьох вірусів грипу, тобто є квадривалентною.

Перша вакцина, яка захищає від трьох вірусів грипу, в Україні зареєстрована для дітей, починаючи з 6 місяців життя. Друга вакцина, від чотирьох вірусів, – з трьох років життя.

Скільки щеплень потрібно робити?

Як наголосив імунолог, у цьому питанні лікар повинен керуватись вказівками, які наведені в інструкції наведених. "Виробник проводить дослідження щодо своєї вакцини, як відповідають на вакцинацію діти та дорослі у різні вікові періоди, і надає рекомендації щодо того, вводити одну дозу чи дві дози. В даному випадку, коли мова йде про вакцину проти грипу, діяти потрібно відповідно до вказівок, наведених в інструкціях", – зазначив він.

 Якими є протипоказання до вакцинації?

  • Вакцинація не проводиться при гострій хворобі, застуді, яка перебігає із температурою тіла вищою за 38-38,5 градусів. "Якщо ми говоримо про застуду без температури, то оцінюється тяжкість перебігу хвороби. Середній або тяжкий перебіг є протипоказанням. Якщо ми говоримо по легкий перебіг простуди, незначну нежить без високої температури – то вакцинація може бути проведена", –Вакцинація не проводиться, якщо є підстави вважати, що не буде сформована імунна відповідь. Наприклад, якщо пацієнт приймає імуносупресивну терапію, яка пригнічує імунну відповідь. Або якщо людина має важкий імунодефіцит – вакцина безпечна, але у цьому разі на неї не буде сформовано імунної відповіді.
  • Вакцинація не проводиться, якщо у пацієнта є важка алергічна реакція на вакцину. "
     

 

                         Профілактика ГРИПУ у дітей

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?

- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;

- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

- навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;

- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;

- хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);

- утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип ?

- при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;

- залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;

- хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.

- хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;

- не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;

- особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;

- маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;

- проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;

- щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;

- повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;

- мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;

- створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;

- якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря;

- до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);

- не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою ?

- Прискорене або утруднене дихання.

- Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів.

- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.

- Висока температура тіла.

- Відмова дитини від пиття.

- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання.

- Надмірне збудження дитини або поява судом.

- Поява блювоти, частого рідкого стільця.

- Скарги дитини на сильний головний біль.

- Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

__________________________________________________________________________________________________________________________________

Якщо в дитини є протипоказання, їй надається відповідна довідка на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини за участю лікаря педіатра та інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти приймає комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.

Лікарсько-консультативна комісія може прийняти рішення щодо заборони відвідування дитиною без профілактичних щеплень навчального закладу, наприклад - у разі ускладнення епідемічної ситуації. У таких випадках питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

Чому дітям важливо одержати щеплення за Календарем

Наразі в Україні спостерігається нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, а захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру. З початком навчального року ризик захворіти на ці інфекції збільшується, тому дуже важливо щоб діти були вчасно щеплені за Календарем профілактичних щеплень.

До 6 років діти повинні отримати щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У 6-річному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

На сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити щепленнями всі вікові групи, які цього потребують.

Якщо ваша дитина пропустила вакцинацію за календарем, негайно зверніться до педіатра або сімейного лікаря, щоби надолужити пропущені щеплення.

Які медичні довідки потрібні дитині для відвідування школи

Перед початком навчального року усі діти мають пройти профілактичний огляд. Педіатр чи сімейний лікар видає необхідну для школи довідку (форма №086-1/о), в якій, зокрема, зазначається група для занять фізичною культурою. Крім того, потрібно оновити Карту профілактичних щеплень (довідка форми № 063/о), якщо дитина одержала нові щеплення.

____________________________________

 

                              Профілактика захворювання на ВІЛ/СНІД

Збудник ВІЛ-інфекції відноситься до групи повільних (ленті-) вірусів і входить до підгрупи ретровірусів. Генетична програма вірусу закодована в його РИК. Щоб клітина зрозуміла команду вірусу, в його складі є спеціальний фермент - зворотна транскриптаза, за допомогою якої інформація з вірусної РНК переходить на клітинну ДНК і керує нею. Наслідком дії цього механізму є побудова компонентів вірусу, які накопичуються переважно в клітинах крові, нервової системи та інших. Кількість вірусу в крові має спеціальний термін - вірусне навантаження, воно визначає стан хвороби. З ростом рівня вірусного навантаження не спрацьовує контроль з боку імунної системи, що призводить до розвитку симптомів хвороби.

ВІЛ-інфікована людина - це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров'ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини.

• при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера;

• через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю, нестерильний медичний інструмент;

• дитині від ВІЛ-інфікованої матері - інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком.

Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших -насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8 - 10 і більше років, після чого розвивається СНІД.

• ін'єкційних споживачів наркотичних речовин, що користуються спільними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін'єкційним шляхом;

• сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту - презервативи. Особливо небезпечний щодо ризику зараження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива до пошкоджень, через які вірус проникає в кров. Дещо менш ризикованим є оральний секс, хоча віруси зі сперми можуть проникати в організм і через поранену оболонку ротової порожнини.

Ризик зараження зростає при наявності у партнерів венеричних хвороб, оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кількість інфікованих ВІЛ лімфоцитів. Доведено, що жінки в 3 рази частіше заражаються при статевому акті від інфікованих чоловіків, ніж чоловіки від інфікованих жінок.

У випадку вагітності ВІЛ-інфікованої жінки ризик народження інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров'я вагітної, кількості вірусу в її крові, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові дослідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже на 8 - 12 тижні вагітності, проте у більшості випадків зараження немовлят відбувається в момент пологів.

Не виключена можливість ураження ВІЛ при порушенні правил гігієни при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також при медичних маніпуляціях, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового) забезпечують безпеку їх застосування.

СНІД не передається:

Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи , тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування - лазні, сауни, басейну, туалету. СШДом не можна заразитись в громадському транспорті.

Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли комар жалить людину, він впорскує свою слину, де вірусу практично немає. В організмі комахи вірус розмножуватись не здатний.

Визначити інфекцію можна:

У відповідь на проникнення вірусу, в організмі людини через 1-3 місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а виявляються антитіла за допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно.

Зразки донорської крові досліджуються комплексно на ВІЛ, віруси гепатитів В і С, сифіліс в діагностичних лабораторіях станцій переливання крові. Якщо в порції крові виявлено хоча б один з цих збудників, вона знищується.

Вагітні жінки дворазово обстежуються на ВІЛ за добровільною згодою в жіночих консультаціях при взятті на облік та оформленні на пологи.

В лабораторіях діагностики СНІДу обласних (міських) центрів профілактики СНІДу та санепідстанцій обстежують контингенти людей, що відносяться до груп ризику: це особи, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом, ведуть безладні статеві стосунки або мають статеві контакти з ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД.

Всі відомості стосовно ВІЛ-інфікованої особи є конфіденційними

Невідкладна медична допомога ВІЛ-інфікованим і хворим на СШД надається в усіх лікувально-профілактичних закладах України.

Планова медична допомога надається у спеціалізованих відділеннях (палатах) інфекційних лікарень, центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, наркологічних диспансерів (лікарень) та протитуберкульозних лікарнях (для лікування ВІЛ-інфікованих з активними формами туберкульозу).

Диспансерний нагляд за хворими на ВІЛ-інфекцію/СНІД здійснюється диспансерними відділеннями центрів з профілактики та боротьби зі СНІДом або кабінетами інфекційних захворювань поліклінік за місцем проживання.

Перебіг хвороби

Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5-3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічне пспітніння, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2-3 тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших.

Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи.

Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.

Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих, зменшують число смертей від цієї хвороби. Висока вартістьтаких препаратів поки що робить їх малодоступними більшості інфікованих людей. Найкращим і найдешевшим засобом запобігання зараження ВІЛ залишаються профілактичні засоби, дотримання та застосування яких дозволить виключити зі свого життя ризиковані миттєвості.

Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу, шляхи інфікування та чинники, що сприяють цьому. Таким чином, зв'являється можливість захистити себе, зменшити шкоду від ВІЛ та наркотику для особистості та суспільства.

Чи можна вберегти себе від СНІДу?

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв'язку з цим, необхідно:

• приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркодільців;

• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації - проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;

• сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 - 50 % осіб, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ отож, вірогідність інфікування надзвичайно висока;

• пам'ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;

• не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні наркотиків. Для кожної ін'єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип'ятити шприци багаторазового вживання чи промивати їх дезрозчином;

• важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.

 

                           ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ.

Восени розпочався епідсезон захворюваності на грип. Цього року українців атакуватимуть відразу три небезпечних штами вірусу грипу.

Як повідомляє міністерство охорони здоров’я, спалахи захворюваності на грип прогнозуються на жовтень -листопад2018 року, а триватиме епідеміологічний сезон до травня 2019. У цей час в Україні циркулюватиме три різновиди вірусу грипу.

За прогнозами Всесвітньої організації здоров’я, в цьому році найпоширенішими будуть такі штами:

– вірус, подібний A /Michigan / 45/2015 (H1N1) pdm09;

– вірус, подібний A /Singapore / INFIMH-16-0019 / 2016 (H3N2);

– вірус, подібний B /Colorado / 06/2017.

Медики попереджають, що найкращим засобом профілактики грипу є вакцинація. Зробити щеплення потрібно до початку епідсезону. В Україну надійдуть три вакцини від грипу, їх можна буде купити в аптеці.

Одна доза вакцини коштуватиме приблизно 200 грн, проте формувати імунітет, необхідний для захисту організму від вірусу грипу, вона буде протягом всього сезону. У той же час витрати на лікування від ГРВІ або грипу починаються від 400 грн – це в разі, якщо немає ускладнення імунітет після захворювання не утворюється, так що заразитися вірусом грипу можна багато разів.

 

Сезон захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції розпочався у жовтні та буде продовжуватися до травня наступного року. В цей період значно зростає ризик заразитися. Які симптоми вимагають госпіталізації та як не захворіти на грип – у порадах від Міністерства охорони здоров’я.

 

Симптоми грипу

Зазвичай симптоми грипу з’являються раптово. Найчастіше це:

● різке підвищення температури тіла (більше 38 °С),

● головний біль, біль у м'язах, біль у горлі,

● кашель,

● нежить.

Симптоми грипу, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.

Викликайте «швидку» чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо є такі симптоми грипу:

o • обличчя стало дуже блідим чи з’явилось посиніння;

• важко дихати;

• температура не спадає впродовж довгого часу;

• багаторазове блювання та випорожнення;

• порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;

• біль у грудній клітці;

• з’явились домішки крові у мокроті;

• показники артеріального тиску нижче норми.

Ці симптоми грипу ігнорувати ні в якому разі не можна. Продовжувати лікування вдома дуже небезпечно, оскільки затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Як не захворіти на грип: профілактика

Найефективнішим способом профілактики грипу є вакцинація. Оптимальний час введення вакцини – початок осені (вересень–жовтень). Разом з тим, щеплення рекомендують робити і в більш пізні терміни – впродовж всього сезону грипу. Всупереч поширеному міфу, вакцинація не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу. Імунітет після введення вакцини формується через 7-14 днів.

Щеплення проти грипу не входять до національного календаря щеплень, а відтак, ці вакцини не закуповуються за кошти державного бюджету. Вони можуть купуватися за кошти місцевих бюджетів чи інших джерел, не заборонених законодавством.

Кому необхідно зробити щеплення в першу чергу

Усі засоби профілактики грипу мають особливе значення для людей, що належать до груп ризику. Для цих людей грип становить найбільшу небезпеку, а вчасна регулярна профілактика здатна врятувати життя.

Відомі такі групи ризику:

• діти до 5 років (особливо — діти до 2 років);

• вагітні жінки;

• люди віком від 65 років;

• люди з надмірною вагою;

• хворі на діабет;

• хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;

• хворі на хронічні захворювання легенів;

• люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями;

• люди, що перебувають на імуно-супресивній терапії.

Для цих людей грип становить особливу загрозу, оскільки стан їхнього організму суттєво знижує їхні шанси видужати без небезпечних ускладнень, а часто — і вижити.

Крім того, існують професійні групи ризику:

• медичні працівники,

• вчителі й вихователі,

• продавці,

• водії громадського транспорту,

● усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У цих людей немає ніякої можливості уникнути перебування поряд із хворими людьми, тому для них особливе значення мають усі без винятку засоби інфекційного контролю і профілактики грипу.

Корисні звички для профілактики грипу

Хоча найкращий спосіб вберегтися від сезонного грипу – щорічна вакцинація, деякі прості правила допоможуть уникнути хвороби.

1. «Захворів - сиди вдома»

Візьміть лікарняний. Грип швидко передається, тому так званий «трудовий героїзм» (коли ви хворі йдете на роботу) лише сприятиме поширенню інфекції.

2. Уникайте близького контакту з хворим

Намагайтеся якнайменше перебувати поряд із людьми, у яких застуда, нежить або кашель. Якщо захворіли ви, то тримайте дистанцію з іншими людьми, щоб вберегти їх від хвороби.

3. Прикривайте ніс та рот

Під час кашлю та чхання грип розповсюджується особливо швидко. Прикрийте серветкою рот та ніс — це знизить ймовірність передачі інфекції іншим.

4. Мийте руки

Часте миття рук допоможе захиститися від мікробів. Якщо поруч немає води та мила, використовуйте спреї для рук на спиртовій основі.

5. Намагайтеся не торкатися обличчя

На руках дуже багато мікробів. Торкаючись руками обличчя ви збільшуєте шанси мікробів потрапити в організм через очі, рот та ніс.

6. Провітрюйте та дезинфікуйте приміщення

Регулярно провітрюйте приміщення, ретельно очищайте та дезинфікуйте поверхні, до якої часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Це особливо важливо, якщо в приміщенні перебуває хворий.

7. Привчіть себе до корисних звичок

Будьте фізично активними, уникайте стресу, висипайтеся, пийте багато води та харчуйтеся поживною їжею. 

 

 

                               ПРОФІЛАКТИКА ДИФТЕРІЇ.

Дифтерія– це гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і носоглотки, а також, в окремих випадках, шкіри в місцях пошкоджень. Дане захворювання може призвести до летального випадку. Основний прояв – поява фібринозних плівок сіруватого кольору на поверхні мигдалин і слизових оболонках ротоглотки.
Для дифтерії у дітей, як і для багатьох інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів, характерна переважно зимова сезонність.
Основний шлях передачі збудника – повітряно-крапельний. У рідкісних випадках інфекція передається контактно-побутовим шляхом. Інкубаційний період коливається від 2 до 7 днів (в середньому 3 дні). Особи, які не імунізовані проти інфекції, можуть захворіти в будь-якому віці.
Основні причини дифтерії у дітей полягають у відсутності вакцинації за віком.
Симптоми дифтерії у дітей дуже різноманітні і залежать від локалізації інфекційного процесу.
Ознаки дифтерії носа
При виникненні даної форми відбувається ураження носових ходів. З них виділяється кров’янисте відокремлюване. При детальному обстеженні, на крилах носа з’являються ділянки тонкої скоринки. Перші ознаки дифтерії носа з’являються швидко.
Симптоми дифтерії ротоглотки
Дифтерія ротоглотки – найчастіша форма захворювання. Характеризується появою щільних фібринозних плівок на мигдалинах, які дуже складно знімаються шпателем. Для захворювання даної форми також характерні такі симптоми дифтерії, як поява запального процесу ротоглотки, підвищення температури тіла до 38.3-38.9°C, тахікардія, загальна слабкість.
Ознаки дифтерії гортані
Дифтерія гортані є однією з найнебезпечніших форм дифтерії по виникненню ускладнень. У пацієнтів з’являються наступні ознаки дифтерії – висока температура тіла (39.4-40°C), загальна слабкість, сильний кашель, осиплість і втрата голосу, дихальні розлади.
Дифтерія шкіри у дітей
В основному характерна для осіб, які не дотримуються правил особистої гігієни. Практично будь-яка ділянка шкіри може бути інфікована дифтерійною паличкою. У місці зараження відбувається запалення дерми з утворенням сіруватого нальоту, виразок, рани не загоюються.
Профілактика
Профілактика дифтерії включає 4 головних аспекти: імунізація населення, ізоляція заражених пацієнтів, повідомлення про спалах захворювання в управління охорони здоров’я.
В даний час імунізація населення – це найефективніший спосіб запобігти виникненню дифтерії. Імунізація проводиться введенням вакцини проти дифтерії, коклюшу, правця (АКДП) в 3 етапи:
-перша вакцинація в 2 міс;
-друга вакцинація в 4 міс;
-третя вакцинація в 6 міс.
Далі проводиться ревакцинація населення:-
перша – в 18 міс;
-друга – в 6 років;
-третя – в 16 років, подальші щеплення через кожні 10 років.

Пацієнти, хворі на дифтерію, повинні бути ізольовані протягом 1-7 днів. Ізоляція хворого припиняється після заключної дезінфекції та одноразового негативного результату бактеріального дослідження слизу із рота.
Враховуючи те, що дифтерія має дуже короткий інкубаційний період, проводиться виявлення і спостереження за особами, які контактували з хворим. З метою профілактики їм призначається семиденний курс антибактеріальної терапії.
Дані заходи необхідні для відстеження потенційних вогнищ інфекції, а також сприяють складанню більш достовірної інформації про характер вогнища виникнення дифтерії

 

Поліомієліт та його профілактика

Що це за захворювання і чим воно небезпечне?

Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання людини  вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту. Найнебезпечніший з них – дикий поліовірус, який сприяє розвитку гострого паралітичного поліомієліту. При тяжких формах перебігу захворювання характеризується ураженням сірої речовини спинного мозку та інших відділів центральної нервової системи з розвитком атрофічних паралічів та парезів кінцівок і тулуба.

Назва хвороби походить від латинських коренів: polios – сірий, myelos – спинний мозок. Суфікс-іт вказує на те, що це запалення. У нервовій системі при поліомієліті уражається сіра речовина спинного мозку, тобто самі нервові клітини (біла речовина – їх відростки, які проводять нервові імпульси.). В першу чергу страждають передні відділи стовбура спинного мозку, рідше – дихальний центр в підкірковому ядрі головного мозку  і лицьовий нерв.

Найбільший ризик зараження мають діти до 5-ти років, які не щеплені проти цієї інфекції. Але поліомієліт може  зустрічатися і у дорослих людей. Причому, за деякими відомостями, для дорослих характерні більш важкі, небезпечні форми. Найбільша вірогідність захворіти припадає на літньо-осінній період.

Поліомієліт знайомий  лікарям дуже давно, але описаний лише 70 років тому.  У поширенні поліомієліту ретроспективно виділяють декілька періодів. До середини  ХІХ ст.  це захворювання зустрічалось переважно у вигляді спорадичних (поодиноких) випадків у країнах Європи і Америки. Наприкінці ХІХ і на початку ХХ ст. виникають епідемії в різних країнах Європи, Америки, Північної Африки, які уражають тисячі і десятки тисяч людей. При цьому близько 10% хворих вмирало і близько 40% ставали інвалідами.

У середині ХХ ст. поліомієліт набуває епідемічного поширення майже у всіх країнах, стає однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я у світі.

Після впровадження вакцинопрофілактики (1955 – 1965 рр.) поширення поліомієліту і захворюваність почали спадати і він став інфекцією, яку можна контролювати.

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з 1988 року число випадків захворювання на поліомієліт у світі зменшилось більш, ніж на 99% (з 350 000 випадків до 223 випадків, які зареєстровано в 2012 році). Таке зменшення стало результатом глобальних зусиль по ліквідації цієї хвороби. В 2016 році лише три країни (Афганістан, Нігерія, Пакістан) у світі залишаються ендемічними з поліомієліту, в той час як в 1988 році таких країн було більше 125. Але виділення дикого вірусу поліомієліту І типу із стічних вод в Ізраїлі і Єгипті (2013 рік), реєстрація випадків поліомієліту, викликаного диким  вірусом І типу в Афганістані та Пакистані  , свідчать про те, що зберігається ризик завезення і розповсюдження дикого поліовірусу по світу.

 У 2015 році не благополучна ситуація з поліомієліту склалася і в Україні. За повідомленням Європейського регіонального бюро ВООЗ, в Україні підтверджені  два випадки виявлення циркулюючого вакцино спорідненого поліовірусу (cVDPV1). Ці випадки мають генетичну подібність, що свідчить про активну передачу поліовірусу   (cVDPV1) в Україні. Штам був виділений у двох дітей в Закарпатській області. На час початку паралічу одній дитини було 4 роки, другій – 10 місяців. Обидві дитини не вакциновані проти поліомієліту. На щастя в обох випадках захворювання закінчилось одужанням дітей  та повним відновленням функцій уражених кінцівок.

Збудник захворювання – вірус поліомієліту. Це кишковий вірус, відноситься до роду ентеровірусів. За антигенною будовою виділяють 3 серологічних типи вірусів поліомієліту ( І, ІІ, ІІІ), які розрізняються ступенем нейровірулентності.  Так, майже всі епідемії поліомієліту зумовлені штамами І типу, як найбільш вірулентними. Поліовіруси ІІ типу спричинюють в основному спорадичні випадки хвороби, віруси ІІІ типу – субклінічні форми хвороби.

Віруси поліомієліту є найстійкішими серед ентеровірусів. Вони зберігають свою життєдіяльність протягом декількох місяців при +40С в каналізаційних водах і фекаліях, до 3-4 місяців в стічних водах, на овочах і в молоці. Цей термін подовжується, якщо вірус заморозити.  Він не чутливий ні до антибіотиків, ні до будь-яких хіміопрепаратів.  Високі температури і сонячне світло він переносить погано, при кип’ятінні гине. Під час прогрівання при 50…550С протягом 30 хв. вірус інактивується, а кип’ятіння знешкоджує його протягом декількох секунд.     

Як можна заразитися вірусом поліомієліту?

Основним джерелом збудника поліомієліту є інфіковані люди (хворі чи вірусоносії). Хворі найбільш заразні в перші дні хвороби, коли вірус розмножується в носоглотці і виділяється при експіраторних актах (кашель, чхання, під час розмови) у повітря. Вірус виділяється із слизу носової частини глотки через 30-40 годин після зараження, на 3-у добу – з випорожненнями. В носовій частині глотки його можна виявити протягом 7-10 днів. Основна маса збудника виділяється в навколишнє середовище з екскрементами кишок протягом 4-7 тижнів і навіть місяців (до 4-х місяців).

Висока частота здорового носійства і тривалість його створюють більшу епідеміологічну небезпеку порівняно з випадками, коли хворих виявляють та ізолюють.

Небезпечним є те, що зустрічається багато (99%) стертих форм захворювання, які сприймаються як «кишковий грип». А от у тих, хто заразиться від цих хворих, може виникнути параліч. Крім того, у деяких вірусоносіїв взагалі немає ніяких симптомів, вони відчувають себе здоровими і при цьому виділяють небезпечний вірус у навколишнє середовище.

Для поліомієліту характерні два механізми передачі збудника: фекально-оральний та повітряно-крапельний.

У перші дні захворювання чи вірусоносійства реалізується повітряно-крапельний шлях  передачі. Катаральні явища у верхніх дихальних шляхах  і пов’язані з ними експіраторні акти  сприяють значному поширенню вірусу поліомієліту.

Проте, основне значення в епідемічному процесі має фекально-оральний механізм передачі (вірус потрапляє в організм через рот і розмножується у кишківнику).  Тривале виділення збудника з фекаліями, його висока концентрація в них і стійкість сприяють реалізації цього шляху. Забруднені ентеровірусами об’єкти навколишнього середовища (вода, харчові продукти, руки, предмети побуту) можуть стати чинниками передачі збудника. Поліовіруси можуть поширюватись через забруднені продукти харчування, предмети побуту (іграшки, носові хустинки, одяг, постільну білизну), брудні руки, інфіковану воду. Механічним переносником збудника можуть бути мухи. 

До умов, що сприяють поширенню поліовірусів, відносять не благоустрій території, відсутність водопроводу, каналізації, скупченість населення, порушення санітарно-гігієнічних норм.

Що відбувається при зараженні вірусом  поліомієліту?

Протягом перших 5-12 днів протікає прихований період (від зараження до перших проявів). Іноді він триває до 1 місяця.

Вірус поліомієліту потрапляє в організм через дихальний або травний тракт, розмножується на слизовій кишечнику чи органів дихання, потім проникає в лімфовузли, а із них в кров. Після цього він проникає в усі органи і системи, переважно в спинний мозок, де найчастіше вражає сіру речовину передніх відділів спинного мозку. Вірус поліомієліту здатний проникати і в головний мозок.  Уражені вірусом поліомієліту нервові клітини гинуть. Але через декілька днів активне розмноження вірусу в спинному мозку призупиняється. Паралічі виникають при загибелі 3/4 клітин на даній ділянці мозку. Потім загиблі клітини заміщаються рубцем, який, звичайно, функціонально їх замінити не може. Іноді уражається і серце: відбувається запалення м’язових клітин серця – міокардит. Після перенесеного поліомієліту розвивається стійкий імунітет до нього, який зберігається все життя.
Ознаки поліомієліту.

Клінічні прояви поліомієліту різноманітні (поліморфні). У понад 90% інфікованих осіб інфекція протікає безсимптомно, у 4-8% захворювання перебігає в абортивній формі без рухових порушень. Абортивна форма поліомієліту може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції або гострої кишкової інфекції, у  1% хворих розвивається серозний менінгіт. Лише у 1-10 з кожних 1000 сприйнятливих до захворювання осіб (0,1-1,0 %) розвивається паралітична форма хвороби з ураженням мотонейронів клітин переднього рогу спинного мозку з наступним стійким випадінням їх функцій, розвитком незворотних паралічів і парезів (зазвичай ніг або рук). 5-10 % із числа таких паралізованих помирають в результаті паралічу дихальної мускулатури.

При нетипових формах симптоми схожі на «кишковий грип». Зазвичай захворювання починається з симптомів загально-інфекційного синдрому: висока температура, головний біль, біль у горлі, нежить, тошнота, блювота і проноси, напруження м’язів шиї і біль в кінцівках. Одужання навіть без лікування настає через 3-7 днів.

Типова паралітична форма зустрічається в одному випадку зі ста (0,1-1,0%). Перші дні симптоми ті ж, що і при нетипових формах, але більш виражені: вище температура, сильніше пронос і т.п. Потім на 2-4-ий  день температура знижується. Але за цим виникає повторне підвищення температури – вже до більш високих цифр. З’являються різкий головний біль, сильні болі в спині і кінцівках, дуже підвищена чутливість шкіри, характерна загальмованість,  млявість, сонливість, малорухливість. Розвиток гострих в’ялих паралічів виникає від декількох годин до 1-5 днів. Частіше страждають проксимальні відділи кінцівок, парези і паралічі мають асиметричне «мозаїчне» розташування, спостерігається знижений тонус м’язів, уражаються м’язи ніг, рук, тулуба, відмічається зміна постави, знижені сухожильні рефлекси, чутливість збережена, швидкий розвиток атрофії м’язів. Бувають посмикування дрібних м’язів, судоми, тремтіння пальців рук, підвищена пітливість.

Щоб вчасно запідозрити поліомієліт, батькам треба звертати особливу увагу на поведінку дитини. Насторожувати має те, що дитина незвично тиха і загальмована. Мляво реагує на звернені до неї слова і весь час ніби дрімає. Найчастіше вражаються ноги, рідше руки, тулуб, шия. Можуть порушуватися ковтання, мова, дихання, серцева діяльність. Дитина починає говорити невиразно, попірхується при спробі пити або їсти, може перестати дихати. Ці форми бувають порівняно рідко, але вони дуже небезпечні для життя. Іноді уражається лицьовий нерв – в цьому випадку обличчя  стає асиметричним.  Якщо вірус проникає на високі рівні спинного мозку і захоплює центр контролю дихальної системи, це може призвести до зупинки дихання і смерті. Паралітична стадія може тривати близько двох тижнів.

Відновлення триває до трьох років, спочатку швидко, потім повільніше. А залишкові явища можуть зберегтися на все життя у вигляді паралічів, атрофії м’язів (уражені м’язи менші за обсягом і слабші), контрактури (нерухомість кісток у суглобах), деформації кінцівок.

Профілактика поліомієліту.

Найбільший ризик зараження мають діти до 5 років, які не щеплені проти цієї інфекції. З метою профілактики захворювання дітям необхідно робити профілактичні щеплення, які входять до Національного календаря щеплень. Календарем передбачена вакцинація дітей проти поліомієліту у віці 2 міс., 4 міс., 6 міс., з наступною ревакцинацію у віці 18 міс., 6 років та 14 років.

Щеплення оральною поліомієлітною вакциною є єдиним ефективним засобом  для припинення  розповсюдження поліовірусу.

Крім того, батькам дітей, які не вакциновані проти поліомієліту, не рекомендується брати їх із собою у подорож до країн – ендемічних по поліомієліту.

Велике значення у попередженні поліомієліту відіграє дотримання правил особистої гігієни. Слід частіше мити руки з милом. Вживати тільки кип’ячену або спеціальну воду для пиття (бутильовану). Свіжі овочі, фрукти, сухофрукти та зелень перед вживанням необхідно ретельно мити під проточною водою і ополіскувати кип’яченою або бутильованою водою.

У подорожах по інших країнах необхідно приймати їжу тільки у визначених пунктах харчування, де використовуються продукти гарантованої якості промислового виробництва. Пити лише бутильовану або кип’ячену воду, а напої і соки – промислового виробництва. Не можна купувати лід для охолодження напоїв і продукти у продавців вуличної торгівлі, вживати страви традиційної національної кухні, продукти з простроченим терміном зберігання, які не пройшли гарантовану технологічну обробку. Купатися туристам дозволяється лише в басейнах і спеціальних водоймах. При купанні у відкритих водоймах вода не повинна потрапляти в рот.

Щоб попередити зараження дитини на поліомієліт необхідно: обов’язково дотримуватися графіку профілактичних щеплень; уникати контакту з особами, що перебували в країнах ендемічних по поліомієліту та відвідування країн ендемічних по поліомієліту; навчити дітей мити руки з милом; провітрювати приміщення декілька разів на день; проводити вологе прибирання оселі; пити тільки кип’ячену або бутильовану воду, їсти тільки добре вимиті овочі та фрукти.

Якщо дитина захворіла на поліомієліт.

При появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно звернутись до лікаря.

Хворого необхідно госпіталізувати до дитячої інфекційної лікарні або дитячого інфекційного відділення, виділити йому окремий посуд, рушники, предмети особистої гігієни.

У приміщеннях, в яких перебувала хвора дитина, необхідно провести вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів.

Увага, шановні батьки! Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігається: висока температура; головний біль; нежить; диспепсичні розлади – блювання і біль у горлі, м’язах і кістках; проноси; біль в кінцівках; раптове порушення ходи, неможливість стати на ніжки; підвищена пітливість.

 

 

Профілактика      водно-нітратної метгемоглобінемії.

Життя та здоров'я людини тісно пов'язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним із найважливіших компонентів є вода. В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення. Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я людини. З ним безпосередньо пов'язане захворювання – водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до 3-х років, летальні випадки від якої реєструються.

Згідно зі статистичними даними, 75% сільського населення України вживає воду з децентралізованих джерел водопостачання, а саме із громадських та індивідуальних, розташованих на територіях приватних садиб, колодязів (трубчастих або ж шахтних).

Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.

Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.

Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.

Фактором передачі вищезазначеного захворювання може бути овочевий сік, молочна суміш, що готуються на воді, забрудненій нітратами.

Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони – це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові купи, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров'я дитячого і дорослого населення.

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:

- не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану столову воду;

- дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;

- територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

- з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;

- за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;

- вживати аскорбінову кислоту, ретинол (віт. А, альфа-токоферол), віт. Є, танін, цистеїн, які здатні послабити негативний вплив нітратів на людський організм.

 

    

                          Профілактика отруєнь грибами

 

Осінь — чудова пора року, яка має багато спокус. Одна з них — це збір грибів. Україна належить до країн, де вживання грибів є традиційним, їх найчастіше використовують як приправи до страв. Це — своєрідний харчовий продукт, який має особливий хімічний склад. У грибах знаходиться значна кількість азотистих речовин, у тому числі білків, жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР). Вони містять багато мінеральних речовин (фосфор).

Але засвоюванню грибів заважає значний вміст у них клітковини, хітину, який не тільки не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, але й перешкоджає доступу травних соків. Лікарі оцінюють гриби як продукт, який важко перетравлюється. Тому страви з них можуть вживатися лише практично здоровими людьми. І ні в якому разі гриби не можна споживати дітям.

Також треба особливо зазначити, що гриби мають властивості вбирати з землі весь спектр отруйних речовин, таких як ртуть, свинець, цинк, миш’як та ін. Їх вживання іноді закінчується трагічно — грибними отруєннями, а деколи й призводить до смерті людини.

У вересні в Полтаві вже зареєстровано один випадок отруєння дикорослими грибами середнього ступеню важкості.

Основні причини отруєнь грибами:

  • відсутність або недостатнє знання їстівних і отруйних грибів;
  • хибні думки і забобони щодо визначення отруйності грибів;
  • недбалість при збиранні і заготівлі, неправильне приготування, а також недостатній контроль і нагляд за заготівлею і продажем (незнання або недостатнє знання ознак, особливостей їстівних і отруйних грибів є досить розповсюдженим явищем).

Щоб не отруїтися дикорослими грибами радимо:

  1. Відмовитися від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживати штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх у магазині.
  2. Не купувати гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.
  3. Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов’язково пам’ятайте наступне:
  4. Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте.
  5. Остерігайтеся пластинчатих грибів.
  6. Не збирайте старих перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.
  7. Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопчує токсини.
  8. Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.
  9. Не вживайте сирих грибів.
  10. Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше 3-х) протягом 30 хвилин.
  11. Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.
  12. Гриби — не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, які годують груддю.
  13. Ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібної ложки — вони помилкові. Срібло темніє при взаємодії з амінокислотами, які є як у їстівних, так в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, які містяться в усіх грибах.

Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювання, головний біль, галюцинації, біль у животі):

  1. Негайно викликайте «швидку допомогу». До її приїзду промийте шлунок 1-2 літрами слабкого розчину марганцівки або сольового, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.
  2. Навіть при полегшенні стану обов’язково зверніться до найближчого лікувального закладу.
  3. Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, що потрапила до організму.

Ніякого самолікування!

Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важче буде перебіг отруєння.

 

 

                  Прогноз щодо захворюваності на грип у епідсезон 2018-2019років.

Медики у новому епідсезоні прогнозують три штами вірусу грипу в Україні -  Мічіган, Сінгапур,Колорадо.

 За прогнозом медиків, епідсезон захворюваності на грип розпочнеться з жовтня 2018 року і триватиме до травня 2019 року.
Згідно з опублікованим прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я, вірусами, які ймовірно будуть циркулювати в Україні у новому епідсезоні, є: вірус, подібний A/Michigan/45/2015(H1N1)pdm09; вірус, подібний A/Singapore/ INFIMH-16-0019/2016(H3N2); вірус, подібний B/Colorado/06/2017»..

Як зазначили у відомстві, уже перереєстровано вакцини відповідного штамового складу проти грипу. «Для епідсезону 2018-2019 року в Україні очікується наявність трьох вакцин від грипу. Одна з них уже зареєстрована в Україні, друга вакцина завершила процес спеціалізованої експертизи реєстрації, матеріали щодо третьої вакцини перебувають на розгляді у Державному експертному центрі.  
У міністерстві запевняють, що кожен українець зможе придбати вакцину в аптеці за власний кошт і зробити відповідне щеплення у закладі охорони здоров’я. Вакцини будуть доступні в аптеках протягом місяця.
Згідно зі статистикою, щороку в Україні реєструють близько 6 мільйонів інфекційних захворювань, 98% з яких становлять захворювання на грип та ГРВІ. Проте вакцинація проти грипу залишається дуже низькою.

На думку фахівців, вакцинація від грипу економічно обґрунтована. За різними оцінками, витрати для кожного хворого, пов’язані із захворюванням на грип чи ГРВІ, коливаються від 400 до 2700 гривень залежно від тяжкості недуги. А вартість однієї дози вакцини, що захищає від грипу впродовж усього сезону, становить близько 200 гривень.

У МОЗ нагадують, що, за даними минулого епідсезону, в Україні було зафіксовано сім летальних випадків від грипу. Жоден із пацієнтів не був щеплений.  

 

Грип та його профілактика

Грип – це гостра вірусна інфекційна хвороба, що характеризується ураженням верхніх дихальних шляхів з переважанням трахеобронхіту, вираженою інтоксикацією з гарячкою.

Це одна з небагатьох інфекційних хвороб, що здатна до пандемічного поширення. Щорічні епідемії грипу, періодичні пандемії завдають шкоди як здоров’ю населення, так і економіці країни.

Грип починається гостро. Спостерігається висока температура тіла, до 40 градусів, яка не спадає декілька днів, головний біль, а також біль в очних яблуках, суглобах, м’язах. Пізніше приєднується сухий кашель, набрякає слизова оболонка носа, але як такого нежитю немає. Можуть бути нудота та блювання, які пов’язані з інтоксикацією організму. Інкубаційний період від трьох - до п’яти днів. Тяжкість хвороби залежить від загального стану організму, віку людини, чи контактував хворий із даним вірусом грипу раніше.

При тяжкому стані можуть виникати ураження серцево-судинної системи, пневмонія, трахеобронхіт, менінгоенцефаліт. Не дивлячись на всі зусилля лікарів та вчених, призупинити цей процес, поки що не вдається. Тому потрібно готуватися до неминущої епідемії грипу заздалегідь, щоб вона не застала нас зненацька. Кращим засобом протидії грипу є його профілактика.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед на підвищення несприйнятливості організму до дії збудників грипу, а також заходи санітарно-гігієнічного спрямування, тому насамперед необхідно:

- вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;

- не обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі;

- виконувати контрастні обливання водою;

- здійснювати провітрювання і вологе прибирання приміщень;

- дотримуватися раціонального харчування з великою кількістю свіжих овочів та фруктів;

- застосовувати неспецифічні модулятори імунітету, а саме: настойку ехінацеї, елеутерококу, вітамінні препарати, зокрема вітамін С, аскорутин, змащувати перед прогулянками слизову оболонку носа оксоліновою маззю. Вживати часник, цибулю, відвар шипшини.

- підбирати одяг відповідно до сезону, проводити часте миття рук;

- одягати марлеву пов’язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим.

- уникайте частого контакту з хворими людьми;

- уникайте торкання руками очей, носа чи рота, саме так поширюється вірус грипу.

На сьогодні одним з найефективніших специфічних методів профілактики грипу залишається вакцинація населення протигрипозною вакциною, до складу якої обов’язково входять штами вірусів, які циркулюватимуть на території України та можуть стати можливою причиною захворювань.

Профілактичні щеплення сприяють виробленню захисних противірусних антитіл до грипу.

Для зменшення інтенсивності епідемічного процесу грипу доцільно комплексно здійснювати заходи за трьома напрямками:

- блокування імовірних джерел збудників інфекції;

- порушення механізму передачі збудників інфекції;

- формування прошарку осіб, несприйнятливих до збудників інфекції.

Також необхідним є проведення протиепідемічних та профілактичних заходів, які спрямовані на обмеження доступу потенційних вірусоносіїв, у першу чергу в установи та заклади з особами, які належать до груп ризику.

Не займайтесь самолікуванням та своєчасно звертайтесь до лікаря, щоб уникнути ускладнень.

 

         Отруєння грибами: профілактика і перша допомога

Із 2 тисяч видів грибів в Україні, їстівними вважаються щонайбільше 500. Нагадуємо прості правила, які допоможуть уникнути отруєння грибами, а також розказуємо, що робити, якщо є підозра на таке отруєння.

Як уникнути отруєння грибами: профілактика

  1. Відмовтеся від споживання дикорослих грибів. Замініть їх грибами, що вирощують штучно, підлягають контролю.
  2. Не купуйте гриби на стихійних ринках.
  3. Уважно оглядайте гриби. Якщо у вас виникають найменші сумніви - відмовтеся від споживання грибів.
  4. Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишаючи його поряд з іншими.
  5. Не беріть занадто молоді чи старі гриби. Їх легко переплутати з отруйними.
  6. Не збирайте гриби поблизу трас, підприємств, забруднених територій. Гриби вбирають в себе отруйні речовини, в тому числі важкі метали.
  7. Не збирайте гриби в посушливу погоду. У цей час гриб пересихає, віддаючи воду і збільшуючи концентрацію токсинів
  8. Ніколи не куштуйте сирі гриби.
  9. Вдома ще раз ретельно перевірте гриби. Усі сумнівні слід викинути.
  10. Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
  11. Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хвилин.
  12. Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Кому не можна їсти гриби

Навіть якщо ви впевнені у якості і безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати:

  • жінкам у період вагітності і грудного вигодовування;
  • дітям до 12 років;
  • людям літнього віку.

Симптоми отруєння грибами

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хвилин після споживання, так і протягом декількох днів. Основними ознаками отруєння грибами є:

  • нудота, блювання;
  • різкий біль в животі;
  • діарея;
  • запаморочення;
  • підвищення температури тіла;
  • зниження пульсу;
  • задуха;
  • судоми;
  • відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);
  • поява галюцинацій та марення.

Якщо у вас проявився хоча б один із цих симптомів - негайно викликайте лікаря!

Перша допомога при отруєнні грибами

Найголовніше - терміново телефонуйте «103».

Якщо є можливість, промийте шлунок простою водою чи прийміть сорбенти (найменша ефективна доза активованого вугілля - 0,5 г/кг маси тіла).  

До приїзду невідкладної допомоги дотримуйтесь постільного режиму і пийте багато рідини - води, підсоленої води або прохолодного чаю. Це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини.

Категорично заборонено вживати алкоголь, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти – це може прискорити всмоктування токсинів.

Ні у якому разі не займайтеся самолікуванням і не намагайтеся "перечекати" - це може бути смертельнонебеезпечно

Залишки грибів або грибних страв треба обов’язково зберегти, тому що лабораторне їх дослідження допоможе встановити причину отруєння та призначити правильне лікування.

А

 

ПРОФІЛАКТИКА ГКІ ТА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ)– це група захворювань, які передаються

людині в основному лише одним шляхом – із харчовими продуктами, водою, не вимитими руками,.

Причиною харчових отруєнь найчастіше стають готові страви такі як:

салати, кулінарні вироби з м'ясного фаршу, рулети, кров’яні ковбаси, заливні,

холодці, кондитерські вироби з кремом, молокопродукти , в’ялена, сушена

або копчена річкова риба, м’ясні консерви  домашнього приготування.

За результатами розслідування спалахів ГКІ  виявлено, що основними

причинами мікробіологічного забруднення харчових продуктів та готових

страв було виготовлення їх із порушенням технології виробництва; умов

зберігання та реалізації, без дотримання належних температурних режимів

та правил товарного сумісництва.

Також в ході розслідувань деяких спалахів встановлено, що до контакту з

харчовими продуктами допускалися особи, які були носіями кишкових

інфекцій або - хворими на стерті клінічні форми інфекцій.

Що ж в даній ситуації робити пересічному громадянину, щоб уберегти

себе?

Свого часу в зв’язку з накладенням мораторію на перевірки по дотримання

санітарно – епідеміологічних вимог на підприємствах малого та середнього

бізнесу, тоді ще держсанепідслужба, вимушена була переорієнтувати свою

функцію із профілактичної та наглядової в моніторингову(спостереження) та

рекомендаційну. Але це не дало такого очікуваного результату, як

планувалося, бо відсутність нагляду породила безвідповідальність.

І як результат маємо сумні наслідки. Недавній приклад – реалізація в

офіційних підприємствах торгівлі прісноводної в’яленої риби, виготовленої

на офіційних підприємствах – виробниках, яка коштувала людських

життів.

Що порекомендувати простому споживачеві у ситуації, коли під назвою

«масло селянське вершкове» йому продають спред, під цінником сир твердий

«Російський» - сирний продукт, а замість сиру м’якого  - сирну суміш із

додаванням рослинних жирів?! Коли яйця продаються у одному відділі із

гастрономією, а м'ясо сире – по сусідству із кров’янкою, сальтисоном,

домашньою ковбасою?

На сьогоднішній день, на жаль, тільки від самого споживача

залежить, якої якості і безпечності продукцію йому придбати! Тому,будьте пильними і обережними, щоб не постраждати від недобросовісних виробників та продавців! Навіть сама корисна їжа може нанести шкоду організму, якщо вона неякісна. Тому основне завдання – придбати або приготувати безпечні продукти харчування.

Як діяти в магазині:

При купівлі харчових продуктів та напоїв необхідно дотримуватись

наступних правил:

  • щоб не купити зіпсовані продукти оцініть візуально зовнішній вид

продукту, його запах, колір; зверніть увагу на упаковку, якщо вона порушена

продукт брати не можна;

  • звертайте увагу на склад продукту, терміни та умови його

зберігання;

  • не купуйте харчові продукти, що швидко псуються (молочні,

м’ясні, рибні та інші продукти), якщо вони зберігаються поза холодильним

обладнанням;

  • нажаль є випадки, коли на продукти, термін реалізації яких

минув, продавці знижують ціни, проте, якщо вам дороге здоров’я, не

купуйте такі продукти;

  • не купуйте харчові продукти на стихійних ринках, де ціни

дешевші, проте відсутні умови для їх продажу та система контролю;

Вдома:

  • зберігання швидкопсувних продуктів без холоду за короткий час

призводить до їх псування, внаслідок чого навіть якісні продукти

можуть стати небезпечними.

  • якщо одразу приготувати сирі продукти не вдалося, необхідно

зберігати їх в холодильнику.

  • перед кулінарною обробкою обов'язковим є ретельне промивання і

чищення продуктів.

  • готові страви бажано вжити в день приготування або зберігати до наступного дня в холодильнику.
  • перед повторним вживанням страву слід піддати ретельній тепловій

обробці.

  • при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити

питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;

  • перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди необхідно мити

руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;

  • якщо ви вирушаєте на відпочинок чи в подорож, не беріть у дорогу

продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні,

кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого

зберігання);

  • для пиття і приготування їжі використовуйте воду тільки з

централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при

неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний

туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і

проварена; для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою

запас бутильованої питної води;

  • при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з

правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни;

дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не

споживали гриби, незнайомі ягоди та продукти;

          Враховуючи ситуацію, що склалась в Україні із захворюваністю на

гострі кишкові інфекції, ботулізм, виробникам слід ретельно дотримуватись

технології виробництва, суворо контролювати параметри технологічного

процесу, безпечність та якість готового продукту. Адже ігнорування

елементарних правил технології та гігієни виробництва може коштувати_ життя та здоров’я людей.

      ПРОГНОЗ ЩОДО НОВОГО ЕПІДЕМІЧНОГО СЕЗОНУ ЗАХВОРЮВАННОСТІ НА ГРИП.

 

Під час нового епідемічного сезону в Україні очікуються три штами вірусу грипу: Мічиган, Сінгапур і Колорадо.

Про це  повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров'я.

"Епідсезон захворюваності на грип розпочнеться з жовтня 2018 року і триватиме до травня 2019 року. Згідно з опублікованим прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров'я, вірусами, які будуть циркулювати в Україні, є: вірус, подібний A/Michigan/45/2015 (H1N1) pdm09; вірус, подібний A/Singapore/INFIMH-16-0019/2016 (H3N2) і вірус, подібний B/Colorado/ 06/2017", - йдеться в повідомленні.

"Для епідсезону 2018-2019 року в Україні очікується наявність трьох вакцин від грипу. Одна з них вже зареєстрована в Україні, друга вакцина завершила процес спеціалізованої експертизи реєстрації, матеріали щодо третьої вакцини перебуває на розгляді в Державному експертному центрі", - йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що кожен зможе придбати вакцину в аптеці за свій рахунок і зробити відповідне щеплення.

Вакцини будуть доступні в аптеках протягом місяця.